Мої займенники:

він/його/[-ов] або вона/її/[-в]

(Замінні форми: Чоловічий рід або Жіночій рід)

Приклади використання у реченнях:

  • Я чув, що він чудово танцює.
  • Я його сьогодні ще не бачив.
  • Дай йому час.
  • Не треба його засуджувати.
  • Я пишаюся ним.
  • Розповіси мені про нього!
  • Тобі варто познайомитися з ним.
  • У нього є кіт.
  • Він чудовий.
  • Мій знайомий вміє грати на гітарі.
  • Він зібрався на роботу.
  • Він сказаов, що піде з нами!
  • Він зробить це сам.

Граматика:

називний родовий давальний знахідний орудний місцевий
він його / нього йому його ним / ним нього
Закінчення незворотніх дієслів Закінчення зворотніх дієслів Закінчення прикметників Присвійний займенник Означальний займенник
–ов –вся –ий мій сам

Поділитися:


Приклади в текстах культури:

Чоловічий рід (він/його/[-ов])

  • Нестайко Всеволод Зіновійович - Біографія (сайт ukrlit.net) , 2018

    • «Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналах "Барвінок” та "Піонерія". Перша книжка "Шурка і Шурко" побачила світ у 1956 році. Майже п'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них "В Країні сонячних Зайчиків", "Супутник ЛІРА-3", "Космо-Натка", "Робінзон Кукурузо”, "Тореадори з Васюківки”, „Незвичайні пригоди в лісовій школі”, "Загадка старого клоуна", "П'ятірка з хвостиком”, "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків”, та інші непересічні твори.»

Жіночій рід (вона/її/[-ла])

  • Леся Українка - письменниця, що стала символом України, 2021

    • «Леся Українка народилася 13 лютого 1871 року в м. Новоград-Волинський (тепер Житомирська область). Померла 19 липня 1913 року в селищі Сурамі (Грузія). Видатна українська поетеса, письменниця, перекладачка, діяч культури.
      Вона народилася слабкою і тендітною, практично постійно хворіла, померла у віці 42 років, ставши символом України, її непокори, самобутності, незалежності, опинившись в одному ряду з Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, Петром Могилою, Андрієм Шептицьким, Іваном Франком.
      »

Що таке займенники?

Усі мають свої займенники. Ще з уроків української мови ми вивчаємо, що займенник — це частина мови (тобто, слово), що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Щодо людей ми використовуємо займенники, щоб не використовувати їхні імена весь час — це наявне навіть у назві: "за іменники", тобто, "замість імен". Найчастіше до людей ми використовуємо займенники "він/його" або "вона/її", та у більшості випадків обираємо те, які займенники використовувати, виходячи із зовнішності людини. Однак, не все так просто.

Ґендер — складна річ. Люди не завжди виглядають типично для їх ґендера, та й займенники на ґендер вказують не завжди. Саме тому не можна завжди чітко і точно передбачити, як краще звертатися до людини. Наприклад, деякі люди не вписуються у рамки "чоловічого" і "жіночого" і використовують більш нейтральну мову.

Цей сайт допоможе Вам поділитися зручними для Вас займенниками (із прикладами речень), щоб ви могли показати, як до Вас краще звертатися.

Чому це важливо? Тому що займенники є питанням елементарної поваги. Ви б не назвали Олену Софією тільки тому що ім'я "Софія" Вам подобається більше, або тому що Олена "виглядає як Софія". Так само Ви і не будете використовувати "Оленка", якщо Олена скаже, що їй не подобається це скорочення. І Ви і не будете називати її Софією, навіть якщо у свідоцтві про народження Олени написано "Софія", бо Олена Вам сказала, що ненавидить це ім'я і не хоче його чути до себе. Це працює так само і з займенниками! Якщо Ви не хочете виглядати грубими чи неймовірно образливими, звертайтеся до людей так, як вони просять. Різниця лише в тому, що ми при знайомстві кажемо один одному лише наші імена, та не займеннники. Гайда це змінювати!

Домашня сторінка