Нейтралітиви — це нейтральні варіанти слів, які люди використовують, щоб казати про когось без прив'язки до займенників чи ґендеру.

Як правило, багато хто вважає чоловічий рід "нейтральним" в українській мові. Це судження виникло через те, що словами «педагог», «лікар» довгий час позначалися і чоловіки, і жінки. Однак це твердження є трохи помилковим — хоч ми і звикли до того, що ці слова використовуються саме так, чоловічий рід все ще призначений для позначення саме чоловіків, а отже, коли ми говоримо "лікар", нашою першою думкою є саме те, що людина, про яку ми говоримо, є чоловіком. Через це і виникли такі загадки, як "У директора школи є брат Олег. Однак в Олега немає братів. Як таке можливо?" (Директор школи — жінка). Деякий час в нашій мові для таких випадків використовували прикметники: "професійна депутат", "головна лікар"; або перед професією додавали слово "пані": "пані лікар", "пані депутат".

Однак згодом цього стало недостатньо, саме тому з'явилися нейтралітиви та фемінітиви, а останні навіть були офіційно запроваджені як один із варіантів норми у новому правописі української мови від 2019 року. Ці слова створені для більшої інклюзії небінарних людей та жінок у різні сфери нашого життя, а також збільшення їхньої видимості. Вважаємо важливим наголосити, що фемінітиви з 2019 року є лише одним із варіантів норми, а не єдиною опцією. Так, якщо Вам більш комфортно говорити "пані автор", Ви маєте повне право, так само, як і авторки статей чи книжок можуть називати себе саме "авторками".

Коли ми говоримо про нейтральний рід, деякі можуть згадати з уроків української мови у старших класах таку річ, як спільний рід. І, дійсно, якщо в нашій мові є щось, що найбільш відповідає "нейтральному роду", то це є спільний рід. До спільного роду належать такі слова, як "соня", "писака", "суддя", "голова" (голова міської ради), і вони дійсно використовуються як ґендерно-нейтральні слова. Однак проблемою спільного роду є те, що він є досить обмеженим у використанні — лише іменники. Тому при додаванні епітетів при описі чи дій знову виникає проблема інклюзивності мови.

Сьогодні одними із найрозповсюдженіших інструментів для інклюзії у мові є ґендерґеп и астериск: нижнє підкреслення, яке пишеться між основою слова та ґендерно-забарвленими суфіксом та закінченням (де закінчення основи уособлює чоловіків, підкреслення — небінарних людей, а забарвлене закінченння — жінок), і "зірочка", яка передбачає усі можливі варіанти закінчення. Наприклад, "ц_ю користувач_ку було заблоковано до з'ясування усіх обставин" або "він* вже пішов* додому". Однак із обома інструментами в українській мові виникають проблеми, які можна побачити вже у прикладах, що наведені вище. Із ґендерґепом виникає проблема, що при відмінюванні слова основа залишається такою самою, а закінчення для чоловічого роду повинно змінюватись; також є слова, де основа не відповідає чоловічому родові, або взагалі є однією літерою, що на письмі не виглядає нормально. Із астериксом виникає ще більше проблем, оскільки нашій мові притаманне чергування голосних, а закінчення дієслів чоловічого роду часто відмінне від інших ґендерно-забарвлених закінчень. Таким чином, для дійсно інклюзивного правильного використання астериксу, реченння потрібно перетворити на "в*н* вже піш** додому", що не виглядає, як гарний і зручний варіант для використання. Був також запропонований варіант для професій використовувати ч.р. із астериксом після, наприклад, "письменники*", однак він все ще підкреслює андроцентризм — саме до цього призводить постійне використання чоловічого роду.

Іншим варіантом для ґендерно-нейтральної мови є використання множини: "ти великі молодці", "вони файні вчительки". В цьому випадку виникає проблема з іменниками — оскільки множина може утворюватися не тільки від чоловічого роду, а й від жіночого, вони не є повністю ґендерно-нейтральними. Хоча в такому випадку, якщо Ви використовуєте даний варіант для позначення однієї людини, вони можуть мати уподобання щодо використання окремих ґендерно-забарвлених варіантів. Це завжди можна спитати!

Таким чином, універсального засобу створення інклюзії в українській мові поки що не існує. Однак мова завжди змінюється і кожного дня активісти вигадують нові варіанти для ґендерної інклюзії у мові. Аж поки не з'явиться потрібний засіб, ми можемо користуватися та комбінувати те, що маємо.

Поділитися: